-
1 come
v (past came; p.p. come)1) приходити; приїжджати; прибувати; підходити2) іти, їхати3) підходити, наближатися (часто come to)4) доходити, досягати5) наставати, приходити6) з'являтися, виникати7) траплятися; відбуватисяhow did it come that you quarrelled? — як це трапилося, що ви посварилися?
8) виходити, робитися9) походити; бути родом (походженням)10) діставатися11) проростати, сходити, рости12) у наказовому способі — вигук, що передає запрошення, спонукання, підбадьорювання тощоcome, don't be so obstinate — нубо, не впирайся!
□ come about — відбуватися, траплятися
□ come across — випадково зустріти когось, наштовхнутися на когось
□ come again — повертатися; амер., розм. повторювати
□ come along! — ходімо!, поспішайте!
□ come asunder — розпадатися на частини
□ come at — добиратися до когось; накидатися на когось; домогтися чогось
□ come back — повертатися; пригадуватися; прийти до пам'яті
□ come before — бути важливішим; постати перед
□ come between — втручатися
□ come by — проходити мимо; діставати, досягати; амер., розм. заходити (кудись)
□ come down — спускатися, опускатися; падати (про дощ, сніг)
□ come down on (upon) — накидатися; лаяти
□ come for — заходити за
□ come forward — виходити уперед, висуватися
□ come in — входити, заходити; приходити, прибувати (про транспорт); вступати у
□ come into — вступати у
□ come of — виникати; виходити
□ come off — зникати; відриватися; мати успіх; відбуватися; сходити; злізати
□ come on — насуватися; з'являтися (на сцені); наставати; зростати; досягати успіхів
come on! — мерщій!; далі!, ходімо!
□ come out — виходити; з'являтися (у пресі); виявлятися; розпускатися (про квіти тощо); застрайкувати; виводитися (про плями)
□ come to — доходити до; дорівнювати
to come to life — прийти до пам'яті, ожити
to come to pass — відбуватися, траплятися
□ come up — підійматися; виникати; сходити (про рослину)
come up to — досягати рівня, підходити
□ come upon — випадково зустріти; несподівано напасти
◊ to come easy to smb. — не завдавати труднощів комусь
◊ to come natural — бути природним
◊ to come short of smth. — не вистачати чогось
◊ to come to the point — говорити по суті справи
◊ to come true — здійснюватися
◊ to come to bat — амер. зустрітися з важкою проблемою (з тяжким випробуванням)
* * *[kem]v(came; come)1) приходити; іти; приїжджати, прибуватиto come back — повернутися, прийти назад
2) іти; їхати3) ( часто to) підходити, наближатися4) (to) доходити, досягати; дорівнювати, досягати, сягати; зводитися ( до чого-небудь); прийти ( до чого-небудь); досягтиto come to an understanding — дійти згоди, домовитися
5) наставати, приходити; очікуватися6) з'являтися, виникати; спадати ( на думку)7) перебувати, знаходитися8) траплятися; відбуватися; виникати9) виходити, призводитиto come to harm — постраждати; потрапити в неприємність
10) виникати, мати походження11) діставатися12) проростати, сходити, рости13) aмep. влаштувати, вчинити, зробити14) зазнати оргазму15) (тж. come on, come now) вигуку виражає: спонукання до здійснення якої-небудь дії ну!, давай!; докір, протест ну що ви!; умовляння ну, ну!16) iм. ( the to come) майбутнє17) пpийм. ( якщо) рахувати, рахуючи з ( такого-то дня)a fortnight come Sunday — через два тижні ( починаючи) з наступної неділі
19) вступати ( у володіння); отримати ( у спадщину)21) вступати (у конфлікт, у змову); переходити ( в іншу фазу)22) увійти (у вжиток, побут)to come into effect /force/ — набувати чинності
to come into operation — почати діяти або застосовуватися; набувати чинності
23) входити (у компетенцію, обов'язки кого-небудь)24) to come across smb; smth випадково зустріти кого-небудь, що-небудь; випадково зустрітися з ким-небудь, чим-небудь, натрапити на кого-небудь, що-небудь25) to come after smb; smth домагатися чого-небудь, переслідувати кого-небудь; слідувати, іти за; наслідувати26) to come against smb нападати на кого-небудь, атакувати кого-небудь; to come against smth зіштовхнутися з чим-небудь, натрапити на що-небудь27) to come at smb; smth нападати, накидатися на кого-небудь, що-небудь; налетіти; наштовхнутися; aмep. мати на увазі, натякати; добиратися до суті; дошукуватися чого-небудь; одержувати, отримувати, добувати що-небудь; aвcтpaл., дiaл. узятися за що-небудь; почати, започаткувати що-небудь29) to come between smb; smth втручатися30) to come by smth придбати, отримати, дістати що-небудь31) to come into smth взяти участь у чому-небудь; приєднатися до чого-небудь; з'являтися на світ, виникати32) to come off smth сходити, злазити з чого-небудьto come off (the) curve — cпopт. вийти на пряму ( з повороту)
33) to come on smth натикатися, наштовхуватися, натрапляти на що-небудь34) to come out of smth випливати, бути результатом чого-небудь35) to come over smb оволодівати ким-небудь, захоплювати кого-небудь; узяти гору, перехитрити, обійти кого-небудь36) to come round smb обдурити, перехитрити, обійти кого-небудь; to come round smth обійти що-небудь, ухилитися від чого-небудь37) to come through smth проникати крізь що-небудь; перенести, знести, пережити що-небудь38) to be coming to smb; aмep. належати, припадати кому-небудь; діставатися кому-небудь39) to come under smth підходити, підпадати; зазнавати дії чого-небудь40) to come upon smb; smth натрапити на кого-небудь, що-небудь; випадково зустрітися з ким-небудь, чим-небудь; напасти на кого-небудь, атакувати кого-небудь, що-небудь41) to come upon smb спасти на думку кому-небудь42) to come upon smb for smth пред'явити кому-небудь вимогу стосовно чого-небудь43) to come to do smth починати робити що-небудь44) to come to a condition приходити в який-небудь стан45) to come out of a condition виходити з якого-небудь стану46) to come near smth бути на грані чого-небудь ІІІ А як дієслово-зв'язка47) у складеному іменному присудку: ставати; бути; випускатися; продаватисяto come undone — розстебнутися, розв'язатися; розкритися
to come true — збуватися, здійснюватися
48) у сполученні з наступним дієприкм. теп. ч. називає дію, виражену дієприкм. -
2 come
[kem]v(came; come)1) приходити; іти; приїжджати, прибуватиto come back — повернутися, прийти назад
2) іти; їхати3) ( часто to) підходити, наближатися4) (to) доходити, досягати; дорівнювати, досягати, сягати; зводитися ( до чого-небудь); прийти ( до чого-небудь); досягтиto come to an understanding — дійти згоди, домовитися
5) наставати, приходити; очікуватися6) з'являтися, виникати; спадати ( на думку)7) перебувати, знаходитися8) траплятися; відбуватися; виникати9) виходити, призводитиto come to harm — постраждати; потрапити в неприємність
10) виникати, мати походження11) діставатися12) проростати, сходити, рости13) aмep. влаштувати, вчинити, зробити14) зазнати оргазму15) (тж. come on, come now) вигуку виражає: спонукання до здійснення якої-небудь дії ну!, давай!; докір, протест ну що ви!; умовляння ну, ну!16) iм. ( the to come) майбутнє17) пpийм. ( якщо) рахувати, рахуючи з ( такого-то дня)a fortnight come Sunday — через два тижні ( починаючи) з наступної неділі
19) вступати ( у володіння); отримати ( у спадщину)21) вступати (у конфлікт, у змову); переходити ( в іншу фазу)22) увійти (у вжиток, побут)to come into effect /force/ — набувати чинності
to come into operation — почати діяти або застосовуватися; набувати чинності
23) входити (у компетенцію, обов'язки кого-небудь)24) to come across smb; smth випадково зустріти кого-небудь, що-небудь; випадково зустрітися з ким-небудь, чим-небудь, натрапити на кого-небудь, що-небудь25) to come after smb; smth домагатися чого-небудь, переслідувати кого-небудь; слідувати, іти за; наслідувати26) to come against smb нападати на кого-небудь, атакувати кого-небудь; to come against smth зіштовхнутися з чим-небудь, натрапити на що-небудь27) to come at smb; smth нападати, накидатися на кого-небудь, що-небудь; налетіти; наштовхнутися; aмep. мати на увазі, натякати; добиратися до суті; дошукуватися чого-небудь; одержувати, отримувати, добувати що-небудь; aвcтpaл., дiaл. узятися за що-небудь; почати, започаткувати що-небудь29) to come between smb; smth втручатися30) to come by smth придбати, отримати, дістати що-небудь31) to come into smth взяти участь у чому-небудь; приєднатися до чого-небудь; з'являтися на світ, виникати32) to come off smth сходити, злазити з чого-небудьto come off (the) curve — cпopт. вийти на пряму ( з повороту)
33) to come on smth натикатися, наштовхуватися, натрапляти на що-небудь34) to come out of smth випливати, бути результатом чого-небудь35) to come over smb оволодівати ким-небудь, захоплювати кого-небудь; узяти гору, перехитрити, обійти кого-небудь36) to come round smb обдурити, перехитрити, обійти кого-небудь; to come round smth обійти що-небудь, ухилитися від чого-небудь37) to come through smth проникати крізь що-небудь; перенести, знести, пережити що-небудь38) to be coming to smb; aмep. належати, припадати кому-небудь; діставатися кому-небудь39) to come under smth підходити, підпадати; зазнавати дії чого-небудь40) to come upon smb; smth натрапити на кого-небудь, що-небудь; випадково зустрітися з ким-небудь, чим-небудь; напасти на кого-небудь, атакувати кого-небудь, що-небудь41) to come upon smb спасти на думку кому-небудь42) to come upon smb for smth пред'явити кому-небудь вимогу стосовно чого-небудь43) to come to do smth починати робити що-небудь44) to come to a condition приходити в який-небудь стан45) to come out of a condition виходити з якого-небудь стану46) to come near smth бути на грані чого-небудь ІІІ А як дієслово-зв'язка47) у складеному іменному присудку: ставати; бути; випускатися; продаватисяto come undone — розстебнутися, розв'язатися; розкритися
to come true — збуватися, здійснюватися
48) у сполученні з наступним дієприкм. теп. ч. називає дію, виражену дієприкм.
См. также в других словарях:
stop short — To come to a sudden standstill • • • Main Entry: ↑short * * * stop suddenly or abruptly * * * ˌstop ˈshort | ˌstop sb ˈshort idiom to suddenly stop, or make sb suddenly stop, doing sth • He stopped short when he heard his name. • … Useful english dictionary
stop — {{Roman}}I.{{/Roman}} noun 1 stopping or staying ADJECTIVE ▪ long ▪ brief, short ▪ overnight ▪ abrupt, sharp, sudden … Collocations dictionary
stop short — verb a) To come to a sudden and unexpected stop, particularly while speaking or driving a vehicle. b) Usually with of, to voluntarily cease an attempt to reach a certain point … Wiktionary
sudden stoppage — A condition probably caused by severe internal damage in an engine, causing it to come to a complete stop within one turn of a propeller or turbine … Aviation dictionary
Stop — Stop, v. i. 1. To cease to go on; to halt, or stand still; to come to a stop. [1913 Webster] He bites his lip, and starts; Stops on a sudden, looks upon the ground; Then lays his finger on his temple: strait Springs out into fast gait; then stops … The Collaborative International Dictionary of English
stop — I n. halt cessation 1) to make a stop 2) to put a stop to (the teacher put a stop to the cheating) 3) to bring to a stop (the driver brought the bus to a stop) 4) to come to a stop (the train came to a stop) 5) an abrupt, sudden; brief; dead;… … Combinatory dictionary
stop — [[t]stɒp[/t]] v. stopped, stop•ping, n. 1) to cease from or discontinue: to stop running[/ex] 2) to cause to cease: to stop crime[/ex] 3) to interrupt or check 4) to cut off, intercept, or withhold: to stop supplies[/ex] 5) to restrain or prevent … From formal English to slang
stop — [c]/stɒp / (say stop) verb (stopped or, Poetic, stopt, stopping) –verb (t) 1. to cease from, leave off, or discontinue: to stop running. 2. to cause to cease; put an end to: to stop noise in the street. 3. to interrupt, arrest, or check (a course …
stop — stop1 [ stap ] verb *** ▸ 1 prevent something ▸ 2 no longer do something ▸ 3 no longer move ▸ 4 (make) work no longer ▸ 5 stay at someone s house ▸ 6 block pipe/hole etc. ▸ 1 no longer do something ▸ + PHRASES 1. ) transitive to prevent someone… … Usage of the words and phrases in modern English
stop — I UK [stɒp] / US [stɑp] verb Word forms stop : present tense I/you/we/they stop he/she/it stops present participle stopping past tense stopped past participle stopped *** Get it right: stop: When you want to say that someone is no longer doing… … English dictionary
stop — stopless, adj. stoplessness, n. /stop/, v., stopped or (Archaic) stopt; stopping; n. v.t. 1. to cease from, leave off, or discontinue: to stop running. 2. to cause to cease; put an end to: to stop noise in the street. 3. to interrupt, arrest, or… … Universalium
